Сучасний стан розвитку галузі, впровадження інформаційних технологій в бібліотеках та службах інформації обумовили створення автоматизованої системи інформаційно-бібліотечного обслуговування в галузі ветеринарної медицини. Відбувається трансформація бібліотек галузі в інформаційно-бібліотечні центри, традиційні методи обслуговування набувають змін, впроваджуються нетрадиційні методи обслуговування, що обумовлює необхідність електронного рубрикатора.

В Науковому інформаційно-бібліотечному центрі (НІБЦ) Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (ІЕКВМ) з 1996 р. ведуться роботи щодо створення електронної версії галузевого рубрикатора на національній мові.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено галузевий електронний рубрикатор, на основі якого здійснюється індексування БД та пошук у локальних системах і в Internet. Рубрикатор відрізняється тим, що враховує інформаційні потреби споживачів галузі та розглядається як базовий для розробки бібліотеками стратегії і тактики в умовах інформатизації. При виконанні робіт використовувалися загальнонаукові, імперичні, лінгвістичні та експериментальні методи досліджень, а також були використані предметний принцип та принцип системного підходу. Відомо, що для найбільш повного й точного розкриття документу необхідно використовувати ключові слова, предметні рубрики, дескриптори. Терміни такої мови поєднують назви галузей знань і діяльності з об’єктами, групами, класами та іншими поняттями. Предметна мова опису інформаційних об’єктів (документів, даних, масивів) зручна для вирішення пошуків конкретних інформаційних об’єктів. З появою та розповсюдженням сучасних технологій предметний принцип набуває нового значення. З’являється можливість поєднання традиційних підходів з нетрадиційними.

• Організаційно-функціональна відображає зовнішню побудову електронного рубрикатора, обумовлює склад та взаємозв’язки організаційно-функціональних елементів.
• Фізична структура відображає внутрішню побудову рубрикатора, елементами якого є поля та записи.
• Логічна — деталізує відображення процесів функціонування електронного рубрикатора.
• Програмна структура обумовлює конкретну реалізацію в сучасних інформаційних базах даних.

Системний підхід забезпечив пошук неформалізованого знання про об’єкт дослідження, виявлення елементів рубрикатора. Для складання рубрикатора з ветеринарної медицини треба було пов'язати суб'єктивнi потреби окремого споживача з колективними, вивчити професійні потреби споживачів галузі. Такий пiдхiд дозволяє мати єдину точку зору для проведення дослiдницької роботи в рiзних напрямках.

Вивчення iнформацiйних потреб науковцiв i спецiалiстiв в галузi ветеринарної медицини було проведено на базi Інституту експериментальної i клiнiчної ветеринарної медицини (IЕКВМ УААН), Харкiвського зооветеринарного iнституту (ХЗВI), Інституту ветеринарної медицини (IВМ УААН), Харківської районної ветеринарної станцiї, дослiдного господарства. Вибірково було проведено анкетування та інтерв’ю серед аспірантів та викладачів ветеринарного факультету Сумського, Полтавського, та Дніпропетровського аграрних університетів.

Проведений аналіз виявлення груп об’єктів ветеринарних категорій, пов’язаних спільними властивостями, дозволив визначити підпорядкування груп та їх ієрархічної побудови електронного рубрикатора з ветеринарної медицини.

На основі вивчення ІП було проведено аналіз розподілу публікацій з окремих питань ветеринарної медицини в журналах ветеринарного за 1994-1998 роки. Для аналізу були взяті журнали України: “Ветеринарна медицина України”, “Тваринництво України”, “Вісник аграрної науки”, “Цитологія і генетика”, міжвідомчий збірник “Ветеринарна медицина”; журнали Росії: “Ветеринария”, “Биотехнология”, “Вопросы вирусологии”, “Гигиена и санитария”, “ЖМЭИ”, “Иммунология”, “Клиническая и лабораторная диагностика”, “Микробиология”, “Паразитология”, “Проблемы туберкулеза”; іноземні журнали: “Acta Vet. Scandinavica, Acta Vet. Hungarica, American J. of Vet. Research, Australian Vet. J., Polish J. of Vet. Sciences, Tierarztliche Umschau.

Для розробки рубрикатора необхіним елементом є лінгвістичні дослідження. Проводився лінгвістичний аналіз дескрипторів та встановлення зв’язків і взаємозв’язків між термінами розділів.

Розробка доповнень та змін складне і багатоаспектне завдання. Системний підхід до нього потребує відповідності ієрархічної структури розділу рубрикатора структурі предметної галузі, яку він охоплює, а механізм введення нових рубрик повинен відповідати співвідношенням і властивостям об’єктів даної предметної галузі. Тому, насамперед, було визначено головні групи об’єктів та їх характерні категорії. Основним механізмом утворення нових рубрик було обрано категорії спеціальних типових поділів (на основі РЖ та аналізу літературних джерел), що відповідають основним характеристикам і процесам галузі ветеринарної медицини.

Між обраними термінами було встановлено вертикальні та горизонтальні зв’язки. Добір відповідної термінології проводився особливо ретельно, що пов’язано з проблемами неузгодженності наукової української термінології. Використовувалися сучасні тлумачні й термінологічні словники, довідники, енциклопедії, навчальні видання, державні стандарти.

Програмне забезпечення було створено на базi пакету прикладних програм CDS/ISIS. Рубрикатор впроваджено в практику роботи НІБЦ ІЕКВМ та бібліотеки ІВМ. Впровадження рубрикатора супроводжується методичними рекомендаціями “Рубрикатор з ветеринарної медицини. Структура, правила використання та ведення”. Рекомендації розглянуті і схвалені Методичною комісією ІЕКВМ від 21 листопада 2000 р., протокол № 11 та затверджені на засіданні Вченої Ради Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН від 14.02.2001 р.

Основним напрямом подальшого впровадження рубрикатора в інформаційно-бібліотечну систему галузі ветеринарної медицини має бути його використання для створення розподіленої БД галузі. Такі БД за умови застосування мережевих технологій дозволять здійснювати релевантний інформаційний пошук як в усіх бібліотеках галузі одночасно, так і в окремо обраних.