Точність і повнота пошуку необхідної інформації в існуючому розмаїтті є однією з найактуальніших проблем сьогодення, а результативність пошуку безпосередньо залежить від якості пошукових систем. У процесі проведення конкурсів Фонду та створення пошукової бази даних за проектами-грантами і підсумковими звітами, виникла необхідність автоматичної обробки авторських текстів з метою реалізації автоматизованого пошуку проектів за ключовими словами (для призначення відповідних за спеціалізацією експертів) та для інших задач, що вирішуються при роботі з великими масивами інформації. Всі ці питання пов’язані їз створенням інформаційно-пошукової мови, яка повинна мати достатню семантичну потужність і бути спроможною описувати поняття з необхідною повнотою і точністю та забезпечувати однозначність кожного запису. Важливим аспектом її є відкритість для поповнення та коригування лексичних засобів.

Словник змістовно віддзеркалює сучасний стан фундаментальних знань щодо широкого спектру наук. У ньому найбільш широко представлена наукова лексика, якою активно користуються українські науковці останні роки (1997-2000рр.). Ця лексика пов’язана з фундаментальною наукою, а отже, ілюструє діапазон даних від основних понять до розвитку нових орієнтирів — пріоритетів фундаментальної науки. Робоча картотека налічує близько 5000 тис. термінів українською мовою та стільки ж їхніх відповідників англійською мовою (таблиця). Звичайно у словнику є загальнонаукова і термінологізована вживана лексика.

Метою роботи було отримання і вивчення поданого інформаційного матеріалу, що зумовлює вирішення ряду окремих завдань:

1. Визначення поняття термінів фундаментальної науки;
2. З’ясування шляхів розвитку і становлення термінів фундаментальної науки;
3. Виявлення конкретних словотвірних моделей українською та англійською мовами, щоб дати можливість авторам наукових публікацій полегшити розуміння основ фундаментальної науки, встановлення зв’язків між напрямками фундаментальної науки, а також з метою застереження науковців від помилок при використанні наукових українських та англомовних термінів;
4. Вивчення закономірностей сполучуваності словотвірних форматів.

Отже, змістом запропонованого словника наукової термінології є терміни — як особлива група слів, кількість яких у розвинених мовах дуже велика /5/. Якщо ж вважати термінами й групу загальновживаних лексичних одиниць, які є термінами лише контекстуально в наукових текстах (вода — в хімії, дірка — в фізиці та інші), то можна навіть зробити припущення, що кількість термінів в мові багатократно перевищує чисельність загальновживаних слів. При чому чисельність термінів невпинно зростає незалежно від того, яке походження терміна. Через певні особливості двадцятого сторіччя — головним чином, завдяки блискавичному розвитку науки та техніки — кількість термінів в мові збільшується набагато швидше, ніж загальновживаних слів.

Останнім часом у більшості наукових праць вивчення словотвірних процесів здійснюється на базі термінологічної лексики, оскільки остання є найбільш збагачуваною словникового складу мови у порівнянні з його іншими частинами.

Науковці вживають термінологічні одиниці, які надходять до мови різними шляхами:

— запозичення з рідної мови, в тому числі з діалектизмів, регіоналізмів, професіоналізмів; у цьому випадку часто мають місце такі стилістичні засоби як переосмислення, метонімічне перенесення;

Сучасні терміносистеми української мови постійно поповнюються елементами, джерелом яких є інші високорозвинені мови. У мовах європейсько — американського ареалу дуже поширеним джерелом творення нових лексичних одиниць виступають насамперед класичні мови — давньогрецька та латинська. Використання греко-латинських компонентів являють собою особливий тип виникнення термінів, тому що їх поєднання є дуже продуктивним (minicomputer, alphanumeric, mini-based, retroactively), зустрічаються навіть терміни, які включають в себе декілька греко-латинських елементів (multi-minicomputer, megamini). На основі поданих авторами проектів ключових слів, можна зробити висновок, що терміносистеми української мови дуже активно використовують ці компоненти.

На прикладі поданих у проектах наукових термінів спостерігаються дериваційні процеси в українській мові, а саме процес словотворення, виникнення одних одиниць мови на основі інших. Даний процес має два потенційні шляхи розвитку — це розгортання (створення багатокомпонентних термінів) та згортання (створення більш компактної одиниці). Дериваційні процеси набули поширення в англійській, розвиваються і в українській мовах (data — database — database system, аналогічно в українській: дані — база даних — система бази даних).

Розвиток терміносистем відбувається дуже швидко, певна кількість лексичних одиниць відмирає, тому що поняття, які вони відображували, є неактуальними. Деякі з таких термінів набувають нового значення.

В результаті деякі лексичні одиниці були вилучені, а деякі додані.

Лексичні одиниці даної інформаційно-пошукової мови створили два великі пласти:

1. Терміни, що мають відповідники: еквіваленти (слова, які повністю співпадають зі словом оригіналу) чи аналоги (слова, які знаходять шляхом аналізу синонімічного ряду).
2. Терміни, що не мають безпосередніх відповідників. Віднесемо в цю категорію і неологізми авторів — науковців. Для таких слів були знайдені адекватні заміни за допомогою лексичних перекладацьких трансформацій (транскрипції, транслітерації, калькування) чи описового перекладу.

Планується, що словник буде існувати в електронній формі, тобто у вигляді бази даних для забезпечення постійного користування та ефективного пошуку термінів. Можливим стане швидке внесення змін, поповнення та його модернізація. Словник в електронній формі буде наглядно представляти інформацію, мати дружній інтерфейс і буде доступним користувачам різної кваліфікації.

На базі даного словника можлива розробка та створення дескрипторного словника із зафіксованими у ньому парадигматичними відношеннями — інформаційно-пошукового тезауруса.

Література