Международные связи Государственной научной медицинской библиотеки
как фактор роста информационного потенциала медицинской отрасли
Павленко Р.И., Орлеанская H.A.
Государственная научная медицинская библиотеа МОЗ Украины, Киев, Украина
Raisa I. Pavlenko and N. A. Orleanskaya
State Scientific Medical Library of Ukraine, Kiev, Ukraine
Р.І. Павленко, Н.А. Орлеанська
Державна наукова медична бібліотека МОЗ України, Київ, Україна
В статье рассматриваются некоторые аспекты международных связей медицинской библиотеки Украины на современном этапе. Особое внимание уделено доступу к мировым информационным ресурсам для медицинской отрасли, отражено международное сотрудничество медицинской библиотеки Украины со многими международными организациями для удовлетворения потребностей в отрасли Здравоохранения.
Some aspects of international contacts of the State Scientific Medical Library of Ukraine at the present stage are discussed in the article. The access to world information resources on medicine is especially emphasized. The international cooperation of the State Scientific Medical Library of Ukraine with many international organizations meets users needs in the field of Public Health.
В статті розглядаються деякі аспекти міжнародних зв’язків медичної бібліотеки України на сучасному етапі. Особливу увагу наголошено на доступі до світових інформаційних ресурсів для медичної галузі. Відображено міжнародну співпрацю медичної бібліотеки України з багатьма міжнародними організаціями для задоволення потреб користувачів у галузі охорони здоров’я.
Зараз, мабуть немає такої сфери суспільно-політичного життя, економіки, науки чи культури, де б не відбувалися значні зміни і де б не ставилися питання майбутнього розвитку. Подібний процес відбувається і у бібліотечній справі.
Незважаючи на складні економічні умови, зміни у соціально-політичних структурах, бібліотеки продовжують виконувати свою місію високого служіння суспільству. Останнім часом вони накопичують досвід роботи в нових умовах. Бібліотечні працівники постійно відстежують потреби користувачів, розширюють коло послуг, удосконалюють систему довідково-інформаційного обслуговування, забезпечуючи вільний доступ громадян до вітчизняних і світових інформаційних ресурсів. В інформаційному суспільстві головним фактором постає знання, тому життєво важливим для кожного являється доступ до інформації незалежно від її типу, місця та часу, а також уміння працювати з нею. Доступ до інформаційних мереж дозволяє кожному громадянину за допомогою бібліотеки взаємодіяти в інтерактивному режимі з іншими бібліотеками, архівами, музеями, засобами масової інформації, місцевою владою, соціальними службами, державними та часними підприємствами та агенціями.
В умовах реформування охорони здоров
’я глибока, достовірна, своєчасна інформація є могутнім ресурсом наукової організації діяльності медичних установ та підвищення якості лікарської допомоги населенню. Медицина як надто наукоємка галузь не має належних перспектив розвитку без задоволення мінімальних потреб у науково-інформаційних ресурсах. З розпадом колишньої союзної системи науково-медичної інформації у найбільшій мірі постраждали інформаційні технології та різновиди наукової комунікації, що забезпечували використання зарубіжних джерел наукової медичної інформації вітчизняними спеціалістами.Практична медицина без використання світових досягнень розвиватись не взмозі. І якщо ми сьогодні не задоволені технічним чи змістовним рівнем медичних технологій, що їх використовують лікувально-профілактичні установи, так само як і в наукових закладах, то пояснення такого явища варто шукати у системі науково-інформаційного забезпечення галузі зарубіжними досягненнями.
Протягом останнього десятиріччя все більш актуальною стає проблема не стільки накопичення нових даних, скільки більш широкого та ефективного використання усієї уже існуючої інформації. Ця інформація зберігається в базах даних, бібліотечних каталогах усього світу, включає в себе статистичні дані щодо здоров¢ я населення, існуючі на даний час методики лікування, лікарські препарати, наукові та практичні розробки щодо покращання медичного забезпечення населення та підвищення рівня його здоров¢ я, інформацію про реформування систем медичного забезпечення, правові питання законодавства тощо. Повний і вільний доступ до такої інформації, безумовно, відіграє ключову роль в подальшому науковому прогресі і, зокрема, вирішенню проблем охорони здоров¢ я.
Інформаційне забезпечення вітчизняної медицини науковою інформацією є чи не найважливішою проблемою. Сьогодні найбільш ефективне використання світового інформаційного простору може здійснюватись за рахунок перш за все підключення до всесвітньої комп¢ ютерної мережі INTERNET.
Медичні ресурси у порівнянні з іншими галузями знань найбільш широко представлені в
INTERNET. В мережі є БД, мультимедійні навчальні сервери, демонстрації клінічних випадків, каталоги медичних бібліотек, електронні версії журналів, описи науково-дослідних проектів, програмне забезпечення тощо. В INTERNET представлені сервери практично всіх значних учбових та дослідницьких центрів, на яких можна отримати підбірки сучасної інформації за тематикою діяльності організації.Існує перелік інструментів, які використовуються для отримання необхідної інформації, розміщеної на
WEB-сторінках, в галузі охорони здоров’я, однак рівні використання таких інструментів, ступінь придатності та обгрунтованості інформації, отриманої завдяки ним, критерії відбору інформації залежать від значної кількості чинників (від професійної підготовки користувачів до проблем стандартизації методів і засобів об’єднання різних інформаційних систем). Саме тому здається доцільним використовувати специфічні сервери, при роботі з якими заздалегідь замовлену тематичну інформацію регулярно підбирають фахівці і, в разі потреби, розсилають бібліографічні підбірки із зазначенням адрес WEB-сторінок, де вони зберігаються, засобами електронної пошти. Прикладом можуть бути систематичні огляди літератури (СОЛ), відібрані з БД Cochrani Database, що створено в Оксфорді, в яких акумулюються, оцінюються та аналізуються результати наукових досліджень та ефективність нових методів діагностики.Завдяки проекту Інституту “Открытое общество” та компанії
EBSCO Publishing Державна наукова медична бібліотека має електронний доступ через мережу Інтернет до повнотекстових журналів в сфері біомедицини. Продовжують користуватись великом попитом електронні версії біомедичних журналів видавництва Springer, база даних Medline. Для забезпечення цього процесу в бібліотеці створено шість робочих місць, де читачі можуть самостійно або за консультацією оператора виконувати інформаційний пошук.Бібліотека має багаторічні партнерські зв
'язки з 32 науковими закладами в 17 країнах Європи та Америки. Найбільша кількість партнерів в країнах Центральної та Східної Європи: Болгарія — 4, Польща — 4, Словаччина — 2, Словенія — 2, Румунія — 2.Міжнародний книгообмін — одна із форм співробітництва між країнами в галузі науки і культури, яка сприяє розповсюдженню за кордоном вітчизняних видань, висвітленню досягнень медичної науки і практики нашої країни, розширенню інтелектуальних контактів та взаєморозумінню між науковцями світу.
Одночасно це одне із основних джерел комплектування бібліотечного фонду іноземними виданнями, в яких відображено стан і розвиток медицини в інших країнах світу.
За період діяльності міжнародного книгообміну набуто значного досвіду в організації книгообмінних зв
'язків, сформовано коло партнерів, забезпечено стабільний обсяг обмінних операцій. Обмін з бібліотеками та організаціями ведеться на підставі взаємної зацікавленості і максимального виконання запитів в рамках фінансових можливостей. З метою оперативного ведення МКО створено фонд різних видів друкованої продукції.Щорічно бібліотека надсилає своїм партнерам 24 назви (80 комплектів) вітчизняних медичних періодичних видань, а отримує від своїх партнерів 58 назв іноземних періодичних видань медико-біологічного профілю, серед яких є багато цінних міжнародних журналів:
Активний книгообмін здійснюється з Центром обміну наукової літератури в Хельсінкі
(Фінляндія) та Королівською академією наук в Амстердамі (Нідерланди). Дуже плідні стосунки з Товариством Українських Лікарів Північної Америки. Завдяки зусиллям найактивніших його членів Ігоря Галярника та Павла Пундія протягом багатьох років до бібліотеки надходить 37 назв американських періодичних видань, книги, рекламні матеріали, монографії лікарів українського походження. Тематика періодичних видань охоплює актуальні проблеми медицини: сімейна медицина, медицина катастроф, онкологія, фармакологія, післядипломна освіта, менеджмент (“American Family Physician”, “ Clinical Diabetes”, “Emergency Medicine”, “Geriatrics”, “Health Care Business”, “JAMA”, “ Journal of Respiratory Diseases”, “Postgraduate Medicine”, “Prescribing Guide”, “ Primary Care & Cancer”, “ Skin” та ін.). В свою чергу бібліотека відсилає журнали: “Лабораторна діагностика”, “Український медичний часопис”, “Журнал АМН України” та книги медичного профілю українською мовою на їх замовлення.Серед партнерів з книгообміну важливе місце належить Німецькому науково-дослідному об
'єднанню (ННДО), з яким були налагоджені активні партнерські зв'язки в 1996 році. ННДО об'єднує як державні, так і приватні науково-дослідні установи, університети і є центром бібліотечної справи та міжнародного книгообміну в Німеччині. Два рази на рік ННДО пропонує нам свої списки нових видань з медицини, завжди виконуючи наші замовлення, незалежно від їх вартості. В цьому році бібліотека отримала замовлені атласи з мікронейрохірургії та нейроофтальмології на суму понад 800 німецьких марок. З 1999 року ННДО надсилає журнал “Klinische Padiatrie”. В рамках книгообміну бібліотека надсилає такі журнали: “Экспериментальная онкология”, “Проблемы криобиологии”, “Фізіологічний журнал”.Хоча грошових розрахунків між нашими установами не існує, вартість щорічно одержуваної літератури значно перевищує вартість літератури, надісланої нами.
Впродовж останніх років відновлено партнерські зв'язки з бібліотеками медичних університетів в Софії та Пловдіві (Болгарія), причому найбільший обсяг обмінних операцій виконується з центральною медичною бібліотекою медичного університету в Софії (15 журналів). Характерними рисами книгообміну в останні роки є прагнення більшості партнерів до збалансованого еквівалентного обміну виданнями. Така ситуація
змушує ретельніше працювати з замовленнями партнерів, вимагає значних витрат часу і зусиль на розшук замовлених видань в фондах інших бібліотек міста, наукових установах, редакціях та видавництвах.З кожним роком стає все складніше вести міжнародний книгообмін. Найголовніші причини: припинення державного фінансування, труднощі комплектування фонду для міжнародного книгообміну, пов'язані з розпадом системи централізованого книгозабезпечення, підвищення цін на друковану продукцію, скорочення тиражів наукової медичної літератури, зростання поштових тарифів на міжнародні відправлення та запровадження митного контролю за відправленнями. Активними партнерами по спільному використанню інформаційних ресурсів являються Товариство українських лікарів Північної Америки, Українська медична асоціація Австралії, Світова фундація українських лікарських товариств, канадсько-український проект “Освіта” , українсько-американський фонд “Сейбр-Світло”.
Обмін інформацією про здобутки та події в українському медичному світі є надзвичайно важливим і корисним для української медичної громади в усьому світі. Ця співпраця допомагає зацікавити лікарів по обидві сторони океану медичними проблемами та потребами України. Щорічно проводиться робота по відбору, обробці та відправленню матеріалів “ Медичне життя в Україні” для товариства українських лікарів Північної Америки. В провідних державах світу інформаційні ресурси бібліотек розглядаються як стратегічні, від яких залежить соціально-економічний і культурний розвиток країни. Не випадково один із пріоритетних проектів, що здійснюються спільними зусиллями країн великої сімки — це створення глобальної мережі електронних бібліотек.
Необхідність створення такої мережі в Україні очевидна, а інтеграція українських інформаційних ресурсів в міжнародний інформаційний простір невідворотня.
Зміцнюються міжнародні зв’язки бібліотеки. Її співробітники беруть участь у світових та європейських форумах працівників медичних бібліотек. ДНМБ була представлена своїми доповідями на 3-му і 4-му міжнародних конгресах медичних бібліотек (Югославія, 1980, Японія, 1985), 1-й Європейській конференції медичних бібліотек (Бельгія, 1986), брала участь в Першому міжнародному Конгресі по телемедицині і інформаційних технологіях (Канада, 1999), 8 Міжнародному Конгресі медичних бібліотек (Лондон, 2000), Конференції ІФЛА (Данія, 1997, Голандія, 1998), тощо.
Розширюються зв’язки Бібліотеки з бібліотеками України, країн близького і далекого зарубіжжя, професійними і громадськими організаціями, які зацікавлені у спільному формуванні та використанні інформаційних ресурсів.
Між тим, перед бібліотекою стоїть багато невирішених питань і проблем, розв’язання яких є неможливим без державної підтримки. Функціонування національної скарбниці медичних знань — справді справа державної ваги, бо вона своїм інформаційним потенціалом сприяє підвищенню кваліфікації спеціалістів-медиків, а в кінцевому результаті покращенню якості медичного обслуговування населення. Лікар не може стояти осторонь досягнень вітчизняної і зарубіжної медицини через відсутність фінансування на придбання літератури та відключення енергопостачання бібліотеки. Його знання і вміння потрібні кожній людині сьогодні і завжди.